- заочний
- —————————————————————————————зао́чнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
заочний — а, е. 1) Який відбувається за відсутності особи, якої що небудь стосується. Заочне знайомство. || Який бере участь у чомусь, не будучи присутнім. 2) Признач. для навчання без систематичного відвідування занять, пов язаний з ним … Український тлумачний словник
очний — а, е. 1) Прикм. до око I 1). || Стос. до хвороб очей та їх лікування. •• О/чна діля/нка парна ділянка обличчя, обмежена надорбітальним краєм лобної кістки та нижньоорбітальним краєм верхньої щелепи. О/чна я/мка заглиблення, в якому міститься очне … Український тлумачний словник
заочно — Присл. до заочний … Український тлумачний словник
позавічний — а, е, діал. Заочний … Український тлумачний словник
позаочний — а, е. Який відбувається за відсутності особи, якої що небудь стосується; заочний … Український тлумачний словник